Втрата предмета лізингу під час окупації: Верховний Суд пояснив, чи потрібно сплачувати лізингові платежі

Юристи фінансової компанії «ФІНВІН» інформують про важливу правову позицію Верховного Суду щодо договорів фінансового лізингу у випадках втрати предмета лізингу внаслідок окупації частини територій країни.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув справу № 916/5151/24, у якій лізингодавець вимагав стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу на суму понад 3,1 млн грн. Лізингоодержувач, зі свого боку, наполягав на звільненні від сплати лізингових платежів через викрадення предмета лізингу (автомобіля) на окупованій території.
Ключова позиція суду щодо неповернення предмета лізингу.
Верховний Суд зазначив: якщо предмет лізингу втрачено через об’єктивні обставини, зокрема окупацію та викрадення, і в цьому немає вини лізингоодержувача, неустойка за неповернення предмета лізингу не нараховується.
У такій ситуації виконати зобов’язання з повернення предмету лізингу неможливо за відсутності в цьому віни лізингоодежувача а отже не може стягуватись і неустойка. Але за лізингоотримувачем залишаються всі зобов’язання, встановлені договором щодо сплати лізингових платежів. Тобто ризик втрати предмета лізингу залишається на стороні лізингоодержувача.
Позиція щодо лізингових платежів
Окремо Верховний Суд підкреслив принципову відмінність фінансового лізингу від оренди. Лізингові платежі не є звичайною платою за користування майном. Вони включають, зокрема, компенсацію частини вартості предмета лізингу та плату за фінансування. Саме тому навіть у разі неможливості фактичного користування автомобілем через війну, окупацію чи інші форс-мажорні обставини зобов’язання зі сплати лізингових платежів зберігаються. в повному обсязі.
Що це означає для сторін договору
За результатами розгляду справи Верховний Суд дійшов таких висновків:

• лізингоодержувач не повинен сплачувати неустойку за неповернення предмета лізингу, якщо майно було втрачено без його вини;

• водночас лізингоодержувач зобов’язаний виконувати фінансові зобов’язання за договором лізингу;

• втрата або викрадення предмета лізингу не звільняє від сплати лізингових платежів;

• ризик випадкової втрати чи пошкодження предмета лізингу покладається на лізингоодержувача, якщо інше не передбачено договором або законом.
Практичний висновок для бізнесу
Ця правова позиція має важливе значення для учасників ринку фінансового лізингу в Україні.
Для лізингоодержувачів вона підтверджує необхідність уважно оцінювати ризики, пов’язані з використанням, зберіганням та страхуванням предмета лізингу, особливо в умовах воєнного стану, окупації територій або підвищеної небезпеки втрати майна.
Для лізингодавців рішення Верховного Суду є орієнтиром щодо правової природи лізингових платежів та меж відповідальності сторін у випадках, коли предмет лізингу втрачено не з вини лізингоодержувача.
Постанова КГС ВС від 25.03.2026 у справі № 916/5151/24.